Опис досвіду роботи

Опис
досвіду роботи
з теми:
 «Інноваційні
технології навчання
у розвитку
творчих здібностей
учнів на уроках

математики»

Вступ. Об’єктивною необхідністю  побудови  незалежної демократичної  України  є створення оптимальних умов  для  навчання, виховання та інтелектуального  розвитку  всіх  членів суспільства, відродження інтелектуальної еліти країни.  Реалізувати  це  можна  шляхом
цілеспрямованої діяльності освітньої системи.
  Основу сучасного інформаційного суспільства складають  не  традиційні  матеріальні,  а інформаційні, інтелектуальні ресурси  – знання,
наука,  організаційні  чинники,  інтелектуальні здібності  людей,  їхня  ініціатива,  творчість. З’явилася нагальна потреба у творчих, діяльних,
обдарованих,  інтелектуально  і  духовно розвинених громадян [5].
У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі «Сто порад учителю» він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...» Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.
           І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.
Саме тому обрала науково – методичну тему «Інноваційні технології  навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках математики».
               Мета дослідження. Розглянути  особливості розвитку творчих здібностей молодших школярів  на  уроках  математики  та  окреслити шляхи формування їх зацікавленості до навчання, практично випробувати форми і методи навчання, спрямовані на розвиток здібностей .
Провідна ідея.  Використання інноваційних технологій та ігрових методів навчання, нестандартних уроків забезпечить розвиток творчих здібностей молодших школярів  на  уроках  математики.
          Аналітична частина. У наукових джерелах немає точного тлумачення  поняття  «розвиток  творчих  здібностей» .  Так,  на  думку       О. Іванової, розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Розвивати творчість – означає виховувати інтерес до знань, самостійність у навчанні. [1,с. 42]
Питанням розвитку творчих здібностей молодших школярів присвячували свої роботи Ш. О. Амонашвілі,  Б.Б. Нікітін, В.О. Сухомлинський, В.Ф. Шаталов (основні умови формування творчих здібностей); формування творчих  здібностей  та  розумового розвитку учнів як проблема  досліджувалася   психологами  (Б. Ананьєвим, А. Занковим, Н. Лейтесом, С. Рубінштейном та ін.). Шляхи формування зацікавленості до навчання досліджували  М. Махмутов, В. Онищук, М. Моро, А. Пишкало.     Теоретичні основи цієї складної багатоаспектної проблеми знайшли відображення в працях Л. Виготського, Н. Ветлугіна, Т. Комарова та інших.
В. Сухомлинський писав, що кожна   дитина іде в школу з вогником у душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не згас. Тому постійно шукаю відповіді на питання:
- Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?
- Як навчити дитину вчитися? Як уникнути пасивності учнів на уроках?
- Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?
- Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?
Відповіді на ці та інші запитання знаходжу, впроваджуючи у практику інноваційні технології, ігрові прийоми, нестандартні уроки, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе  як особистість, як партнера, як члена команди. Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей  необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних.   
        Часто у роботі вчителі захоплюються використанням однієї педагогічної технології, не помічаючи її «мінусів», не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
  У своїй педагогічній практиці застосовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :
•  Особистісно зорієнтоване навчання                 
Технологія інтерактивного навчання
Технології кооперативного навчання (робота в парах, робота в групах)
Технології колективно-групового навчання ( «Мікрофон»,  «Незакінчені
   речення» , «Мозковий штурм»)
Технології ситуативного моделювання ( навчання у грі)
         Для того, щоб  така  інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети матеріалу, що вивчається, а також типу уроку.
Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію.
Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.
Оскільки нові знання виростають із попередніх, то перш за все постійно поновлюю в пам’яті учнів опорні знання. Роблю це за допомогою підбору відповідного матеріалу: експрес-опитування, тестування, технології «Незакінчені речення».
   Інтелектуальна розминка. Цей прийом можна застосовувати з метою привести учнів в активний «стартовий» стан за допомогою актуалізації  їхніх знань. Інтелектуальна розминка проводиться у швидкому темпі у формі експрес-опитування.
«Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію, обов’язковою умовою цієї технології є те, що відповідати може лише той учень, у якого знаходиться уявний «мікрофон».
Добре спрацьовує прийом “змагання між рядами класу”.
        У своїй практиці люблю використовувати питання та завдання з завуальованими помилками. Вважаю, що такі вправи завжди приводять до зростання активності учнів та уроці (прийоми «Навмисна помилка», «Еврика»).
         Розвитку пам’яті, уваги, зосередженості сприяє усний рахунок, тому на кожному уроці я пропоную хвилинну розминку. Для усної лічби можна використати віршовані задачі з казковим чи гумористичним сюжетом, прості і складені, які сприяють розвитку пошукової діяльності дитини (додаток 1).
Ефективним шляхом виховання у школярів зацікавленості до вивчення математики і розвитку пізнавальних процесів, що відбуваються на уроці, є дидактичні ігри та різноманітні ігрові прийоми (додаток 2).
Під час закріплення навчального матеріалу проводжу гру «Так-ні»: читаю запитання лише один раз, перепитувати не можна. За той час, коли читається запитання, необхідно записати відповідь «так» або «ні». Головне - зацікавити найпасивніших і залучити їх до навчання.
Математичні ігри, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).
Суттєво підвищують активність і викликають зацікавленість учнів навчальні кросворди.
Творчі завдання, завдання з логічним навантаженням тренують довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати (додаток 3).
        Серед цікавих завдань особливу увагу займають казкові завдання, тобто завдання з казковими образами, казковими сюжетами.
Зустріч дітей із знайомими героями казок не залишить їх байдужими, казка викликає в дітей радість, інтерес.
На уроках, де має місце казка, завжди панує гарний настрій. Бажання допомогти герою,  який потрапив у біду, дати раду казковій ситуації – усе це стимулює розумову діяльність дитини, розвиває у дітей інтерес до математики.
Залучаючи дітей до творчості, створюю «ситуацію успіху» (додаток 3) .
На уроці повинно бути цікаво. Адже без емоцій, без переживань розум не напружується. Зацікавленість виникає там, де вчителю вдається захопити дітей своєю емоційністю. Якщо ви зайшли до класу, а очі учнів «мертві», ледь жевріють, спробуйте своїм поглядом, словом «запалити»  їх, а інакше урок пройде марно.
Порівняно із звичайним, максимально стимулює пізнавальну активність та ініціативу школярів нестандартний урок. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім того,  такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні уроки, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це  урок-казка,  урок-подорож,  урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, урок-сюрприз,  або ж традиційний урок з нестандартними елементами. Тобто будую уроки так, щоб вони були підпорядковані дидактичній меті: діти мають винести з уроку якомога більше знань, умінь і навичок і вміти їх застосувати у житті.
      На уроці презентую математику з найприваблішого боку, викликаю в дитини радість від занять розумовою працею, допомагаю подолати труднощі й отримати перемогу над самим собою. Адже інтерес – «золотий ключик» до розвитку здібностей.
Фрагменти уроків, на яких використовуються презентації, відображають один з головних принципів створення сучасного уроку – принцип фасціації (принцип привабливості). Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.
На мою думку, види уроків, які впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя.     На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.
      Формами розвитку творчих здібностей і обдарувань молодших школярів є участь у конкурсах, предметних олімпіадах (додаток 4).
       Аналіз результатів дослідження  
      Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ.
     Утілення даного педагогічного досвіду дає певні результати (додаток 5).
      Працюючи над даною науково-методичною темою, постійно спостерігала за рівнем розвитку в учнів творчих, інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Для цього проводила з ними бесіди, залучала їх до різних інтелектуальних конкурсів, вивчала продукти творчої діяльності школярів, тощо. У результаті з’ясувала, що в учнів підвищився рівень знань (додаток 6), збільшилась кількість школярів, які охоче беруть участь в інтелектуальних конкурсах (додаток 7), у міжособистісних стосунках серед членів класного колективу також спостерігаю збільшення гуманних, позитивних вчинків.

Комментариев нет:

Отправить комментарий